БЛАГОСЛОВІННЯ

19 квітня Україна святкувала Великдень (Пасху - свято Світлого Христового воскресіння).

Першу Пасху святкували давні іудеї за 1500 років до Різдва Христового в зв’язку з виходом ізраїльтян з Єгипту під водійством пророка Мойсея, якого Бог призвав, щоб вивести єврейський народ з єгипетського рабства. Старозавітній Великдень знаменував позбавлення єврейського народу від єгипетського іга, звільнення від минулого безправного життя, символом волі, а слово «пасха» з давньоєврейської означає «вихід», «позбавлення». 
Новозавітна, християнська Пасха була встановлена незабаром після хресної смерті і Воскресіння Ісуса Христа і наповнилася новим змістом. Це - свято перемоги над смертю. 

Так що ж все таки свято Пасхи для нас?

Дві тисячі років тому в Палестині, у місті Віфлеємі народився хлопчик… Це була дитина, народжена в єврейській сім'ї, але дитина незвичайна, на ім'я Ісус Христос. Його народження чекали, пророкували за багато віків, обчислювали по зірках, але коли він з'явився - буденно і просто, не впізнали і не прийняли. Так буває у житті: коли чекаєш чуда, уява не жадібна на фарби. Але ось чудо входить в наше життя, і ми говоримо: "Збіг обставин, випадок"- і чудо йде від нас непізнаним і неприйнятим нами.
Ісус Христос - Божий син, Спаситель світу з'явився, як було передвіщено. Прийняв образ людини для того, щоб ми мали змогу зрозуміти Його. Він жив на землі 33 роки. Спробував на собі все, що переживає кожна людина, але залишився чистий та безгрішний. Він зібрав навколо себе учнів і розповідав, для чого прийшов на цю землю. Його місія була схожа на місію Мойсея, але тільки цього разу ворог був значно сильніший, а замість одного народу звільнити необхідно було усе людство.
Людина народжується, живе та помирає у гріхах. Це об'єктивна реальність, яка увійшла у життя усіх людей з тих часів, коли перша людина у едемському саду свідомо розірвала свій союз із Всемогутнім Богом, піддавшись спокусі, знехтувавши вимогу Творця бути слухняним. Але не дивлячись на всю зіпсованість людини, Бог любить нас і не хоче нашої загибелі.
Христа розіп'яли. Це вбивство було жорстоким та несправедливим. Але саме такою ціною потрібно було викупити волю кожної конкретної людини як тоді, так і в наші часи. Дякуючи смерті Христа, віруючі в Нього мають життя. Життя, наповнене радістю, внутрішнім миром і спокоєм, життя, вільне від гріха. Коли ця істина від загальної стає особистою для кожного з нас, відбувається те саме чудо, якого кожна людина підсвідомо чекає все своє життя. Христос воскресає в нашому житті, і приходить момент істини: покаяння душі, очищення від усякого бруду, що накопичувався роками (можливо тому існує традиція особливо ретельно прибирати наші домівки). Повірте, коли очищається серце людини - це ні з чим незрівняна радість! Це почуття, які переповнюють душу та виливаються в чудесне привітання протягом 2000 років:

- Христос воскрес!
- Воістину воскрес!