БЛАГОСЛОВІННЯ

Як церква в Крим їздила...  

  "... Великі й подиву гідні Твої діла, Господи Боже вседержителю!

Праведні й правдиві Твої дороги, Царю святих!"
(Откр.15:3)

 
 Крим - чудове місце не тільки для відпочинку, але й для духовного єднання. Коли брати та сестри збираються разом - це чудовий час, але якщо вони разом 24 години на добу - це надзвичайно, дуже нас зближає! 
Минулого року церква подорожувала до Карпат, цього року вирішили поїхати в Крим, адже тут поєднуються гори і море, справжній відпочинок....

 

 

20 липня  сіли на потяг до Феодосії і попрямували до Криму....

 

Коли ми приїхали до  району Судака, то перше, що привернуло увагу - величні гори та надзвичайної краси краєвиди. Перетнувши з речами все місто (Судак), ми впевнено прямували до моря. 

  

Було декілька варіантів, де можна було зупинитися, але найбільше сподобався перший - район заповідника. Нарешті, перетнувши майже 7 км такого звичного для Криму "серпантину", наблизились до місця майбутнього наметового табору.

  

Перед очима постала велич Божого творіння: з одного боку -  велична гора Сокіл (477 метрів - див .на фото), з іншого - безкраї простори Чорного моря і на додачу - пянке повітря з суміші ялівцю та сосни!

 

 

Стомлені, але задоволені, відразу спустилися до води! А водичка ж яка - дуже прозора, навіть на глибині видно кожний камінчик під ногами!

  

 

Після купання каша з згущеним молоком та родзинками (за рецептом нашого керівника Сергія Мінігалієва) смакувала по-особливому! А ось так ми обідали:

  

 

В програмі відпочинку був і "штурм" Сокола на світанку, і сходження двох братів Сергіїв зі спорядженням на цю ж гору, щоденні маршрути до джерела по питну воду (що складало близько 14 км) та багато іншого.

 

    

   

  

 

Щовечора - прославлення під гітару та молитва, що відлунювали у вечірній тиші майже по всьому заповіднику на фоні дружнього співу незліченної кількості цикад. 

 

 А коли вже ставало зовсім темно - над головою відкривався справжній планетарій - жодного вільного місця на небі - зірки, зірки, зірки... 

 

Споглядаючи на всю цю велич, відразу на думку приходить псалом 8:

 

 Господи, Боже наш! як величне імя Твоє по всій землі! Слава Твоя простирається понад небеса!  Коли споглядаю я на небеса Твої - справу Твоїх перст, на місяць і зорі, які Ти поставив, то що є людина, що Ти памятаєш її, і син людський. що Ти навідуєш його?
Господи, Боже наш! як величне імя Твоє по всій землі!